Про дуже гарний звичай з села Красів, що на Львівщині в напрямку Стрия, довідуємося зі спогадів Степана Шухевича з його книги «Моє життя». Цей звичай називався «ЛАСКА». А ще, дізнаємося про знамениту місцеву страву, якою тут гостили наприкінці 19ст. – КРАСІВСЬКИЙ ПИРІГ!
Степан Шухевич був адвокатом, суддею, сотником УГА, двоюрідним братом батька Романа Шухевича. Його дитячі і юнацькі роки минули в мальовничому селі Красів. Багатолітнім парохом цього села був його батько – о. Євген Шухевич. Cпогади С.Шухевича яскраві, з безлічччю деталей, занурюють в атмосферу Красівських фестини (так колись називались святкові забави, гуляння):
«У Красові це називали «ЛАСКА». У жнива парохіяни йшли один день на роботу до священика. Було це тоді, коли дозріло жито і священик хотів його мати зжатим за один день. Тому , що за цю роботу не плачено, в селі називано це не «толокою», а «ласкою»…Була вже така мода, аби на «ласку» виходити пізно. Особливо придержувалися цеї моди жінки, які до тої роботи гарно прибиралися. Вони стояли у себе коло перелазу або коло воріт, вистроєні, з вив’язаними турбанами нових хусток на голові, зі серпом на рамені.
Ясно що на полі грала до охоти музика. Звичайно грали браття Мандрики. Вечором, по скінченій роботі, йшов обжинковий похід на «попівщину». По дорозі грали музики, а жінки й дівчата співали. Найкращу дівчину вбирано у вінець з жита. Кожний жнець мав на серпі житну китицю. Баби в проході дерлися на ціле горло. Перед у тім «співі» вела грубезна, середнього росту баба Трущачка, яка мала уста майже від вуха до вуха.
Коли похід приходив на подвір’я, тато й мама появлялися на ґанку. Дівчина у вінку «вінчувала» татові. Тато знімав їй з голови вінок і в руку давав якусь монету, мабуть, двадцять крайцарів. Вінок вішав тато на спеціальнім гаку на ґанку.
По капусті давали «пиріг» зі сметаною. Був це спеціальний пиріг, що становив т. зв. ключ прийняття, без якого не міг обійтися ні празник, ані жодна інша «оказія» в Красові. Цей пиріг – то була маса, зроблена з вареної, потовченої картоплі, вимішаної з вареними гречаними крупами, сиром, перцем. Все те, вимішане, обгорталося в житнє тісто, але так, щоб тільки спід і краї були в тісті. Гора була необгорнена. Такі пироги на 40-50 см. широкі і 75-100см. довгі йшли потім до печі, де випікалися. Опісля, коли спеклися і трохи прохололи, краяно їх на кусні і кожний гість діставав один здоровий кусень, так що міг добре «підсадити». Крім того, в макітрах ставлено т. зв. сметану. Це було квасне молоко (незбиране), змішане зі сиром і добре розбите. Нарід мачав кусні пирога в тій сметані, їв та смакував.
По вечері слуги спрятувапли цілу «заставу» з подвір’я; тоді як найважніші особи виступали брати Мандрики, які грали: один – на скрипці, другий – на басі. Тоді до басової гри говорено: «Бутум, бутум, бутум бас, а хто буде свині пас!». Зачиналися танці, які тривали часом до півночі.»
З опису, що дає нам автор спогадів – д. Степан Шухевич, стає зрозуміло, що «красівський пиріг» є братом знаменитого «яворівського пирога». Але йому не так пощастило з рекламою
Відмінністю та родзинкою є те, що до начинки красівського пирога включалися 3 складники: гречана крупа, картопляне пюре і білий молочний сир. А тісто – основа пирога, замішувалося на житньому борошні. Також, він був відкритим, а не закритим зверху тістом. Але це вже на смак господині.
Хто заохотився приготувати “красівський пиріг”, за основу можна взяти припис приготування книша, який ми подавали тут раніше: не забудьте до начинки додати сиру, а до тіста – житнього борошна .
Світлини з книги спогадів Степана Шухевича – «Моє життя».
Сьогодні ми мали чудову нагоду прийняти представників телеканалу Суспільне Львів в Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області, які зняли захопливий процес приготування “Красівського пирога”. З великим задоволенням своїм кулінарним досвідом ділилися директор Народний Дім Село Красів, Стрийського району, Львівської області Галина Сіканів, художній керівник Народний дім с. Липівка Стрийського району Львівської області Галина Ланчевич, бібліотекар Галина Баб Бібліотека с. Красів Стрийського району Львівської області та начальник Відділ культури, туризму, молоді, спорту та інформаційної політики Олександра Дзиндра. Вони розкрили секрети унікального рецепта цієї локальної страви.
Давній та ексклюзивний рецепт був знайдений у книзі спогадів Степана Шухевича «Моє життя». За складом і способом випічки він схожий на яворівський пиріг, але його готували для особливих подій – красівських фестин (святкові забави, гуляння). Частування супроводжувалося місцевими традиціями і ритуалами.
Підтримуючи наші національні традиції, ми передаємо їх з покоління в покоління та зберігаємо нашу культурну спадщину.
ПУБЛІКАЦІЇ
З сиром, картоплею та гречкою: як приготувати традиційний красівський пиріг зі Львівщини
Красівський пиріг на всі «оказії»: рецепт локальної страви зі Стрийщини
