Опільська кутя – це кутя з ячменю і це не просто страва, а справжня подорож у глиб традицій Опілля. Хоча сьогодні ми звикли до куті з пшениці, колись ячмінь був на Опіллі основним інгредієнтом цієї обрядової страви.
.
Чому саме ячмінь?
Бо територія Опілля завжди славилася своїми родючими землями та сільськогосподарськими традиціями, а однією з найважливіших культур був ячмінь. Вирощування ячменю має глибокі історичні корені і ця культура була відома ще до часів Київської Русі.
.
Ось ще кілька причин, чому ячмінь був таким популярним:
1. Сприятливі природні умови – помірний клімат, родючі ґрунти та достатня кількість опадів створювали ідеальні умови і давав стабільний урожай для вирощування ячменю.
2. Ячмінь був головною сировиною ддя місцевого пивоваріння, що сприяло розвитку ремесел у містах, які отримали Магдебурзьке право. Адже ячмінь містить в собі багатий набір ферментів, які необхідні для процесу солодування та подальшого виробництва пива.
3. Ячмінне зерно і солод були одними із основних товарів на усіх торговицях, що на торговельних шляхах Опілля, бо виконували безліч функцій:
коні були основним транспортним засобом перевезення товарів торгівельними шляхами;
коні перевозили купців, ремісників та інших мандрівників торгівельними шляхами;
на торгових шляхах розташовані були поштові станції, де коні використовувалися для швидкої доставки листів, документів та інших важливих повідомлень, і де забезпечували зміну коней, і відпочинок поштовим візникам;
коні використовувалися для обробки землі, для перевезення будівельних матеріалів та підняття вантажів;
на торгових шляхах будувались оборонні замки, де була військова кавалерія та багаті міщани організовували кінні мисливські полювання.
.
Саме тому, на території Опілля домінуючим злаком був ячмінь і основним інгредієнтом для куті теж був ячмінь.
.
Тож, як готували кутю з ячменю в давнину?
ячмінь замочували у воді на кілька годин, щоб він став м’якшим і швидше зварився;
замочений ячмінь варили у великому горщику до готовності;
мак заливали окропом, настоювали і ретельно у макітрі розтирали;
до вареного ячменю разом із молитвою додавали розтертий мак, квітковий мед, подрібнені горіхи та вишні. Чому вишні, бо на території Опілля була неймовірна кількість вишневих садів. Кисло-солодкий смак вишні врівноважує солодкість меду та горіхів у куті, надаючи їй більш складного смакового профілю, а яскраво-червоний колір вишні додає куті святкового вигляду та символізує радість і тепло.
.
А ще багато господинь вже готову кутю додатково запікали в печі, щоб вона стала ще смачнішою і ароматнішою.