19 грудня 2024 у рамках 4 засідань Дослідницько-краєзнавчі студії. та Профорієнтаційно-просвітницький проект MozhlyvostiUA на території ДНЗ “Вище професійне училище №8 м.Стрия” директор Віталій Никифорів, відбувся перший ІІ-ий #гастро_туристичний_фестиваль #Різдвяний_борщ.
.
ПРОГРАМА
1. Передріздвяне вітання від студентів училища №8 м.Стрия за сприяння заступника директора з навчально-виховної роботи Надія Соколович Федор
2. «Коляда єднає Україну» – переспів колядок від HelpAge Ukraine – Представництво HelpAge International в Україні та
3. Майстерка про приготуванню – національної страви, яку внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО Українського борщу та по приготуванню – Гетьманського борщу, від Ольга Боднар та Юлія Новосьолова майстринь потужної команди «Об’єднання народних майстрів та художників –аніматорів при КЗ ЛОР НМЦКМП» Навчально-методичний центр культури і мистецтв Львівщини координаторів Молодіжна рада Стрийщини Юлія Стаднишин та Влад Фединяк і директора ТІЦ СТРИЙ Oleksandr Sikora
4. Смакування борщами та спільна коляда.
.
Український борщ — частина нашої історії, традицій та цінностей. Він відображає багатий спектр смаків та ароматів, подач та презентацій. Варто пригадати, що український борщ внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
.
Перша офіційна згадка про український борщ датується 1584 роком у Києві. Тоді про цю страву у своїх щоденниках згадав німецький торговельний агент Мартін Ґруневеґ. Агент не просто скуштував українську страву, а й підкреслив, що це в цій місцевості повсякденна їжа. А вже з першої половини XVII століття з’являються прізвища, похідні від слова «борщ», таких як Борщовський, Борщ, Борщенко. Є чимало архівних згадок, які підтверджують, що борщ протягом століть полюбляли як звичайні українці, так і відомі урядовці. Тож історія борщу безперервна й багата.
ГЕТЬМАНСЬКИЙ БОРЩ!
.
До шляхетської кухні належить і Гетьманський борщ. Гастрономія гетьманських часів поєднувала європейські кулінарні тренди і старосвітську кухню. Так, козацька старшини на званому обіді частувала гостей дорогими німецькими або угорськими винами, каракатицею чи якимось іншими заморськими «штуками», натомість у родинному колі віддавала перевагу борщу, кашам і домашній птиці. Українська тогочасна еліта надавала перевагу птиці: гуска, качка, індичка, відгодовані кастровані півні-каплуни. Корів, як правило, різали на свята. Свинини їли мало і переважно в продуктах тривалого зберігання: ковбасі, шинці. Особливим шиком вважалася дичина – дикі кози, червоні качки.
.
Справжній борщ 17-ого століття складається лише з буряку, капусти, моркви і цибулі. І цей борщ без картоплі, без помідорів, без баклажанів. Адже тоді (500 років тому) цих овочів та бобових ще не було. Перша поява картоплі на території України відноситься до кінця XVII століття. Зокрема, спочатку її почали висаджувати в Харківській та Полтавській губерніях, а з 1742 року вона з’явилася на полях українського правобережжя (Київської, Поліської та Волинської губерній). На території України помідори з’явилися лише аж наприкінці 18 століття, проте тут їх теж спочатку вирощували як декоративну рослину. На той час, помідори не могли дозріти в умовах українського клімату і використовувати у стравах їх почали лише на початку 19 століття
.
Зате капуста вже була і обов’язково використовували буряковий квас, бо однією з особливостей, що вирізняє борщ з-поміж інших подібних страв — його кислість. Один із традиційних варіантів для закислення борщу — буряковий квас. Також борщ закислювали вишнями, кислими яблуками, порічками, журавлиною, молочною сироваткою, щавлем, кропивою, смородиновим листям і калиною.
.
Серед інших унікальних продуктів «борщового кошика», які використовувала тогочасна шляхта ябковий оцет (як казали у Руді) для стабілізація кольору буряка і відповідно, збереження яскравого кольору борщу. Адже під час термічної обробки буряк часто тьмяніє, і страва виглядає не надто апетитно,. Оцет не просто підкислює страву – він встановлює баланс овочевих смаків і вигідно підкреслює смак м’яса.
.
Оскільки Руда разом з прилеглими селами переходить у власність родини Виговських і перебуває у їхньому володінні понад 100 років і за Магдебурським правом тут відбувалися два-три щорічні ярмарки тривалістю один тиждень під час релігійних свят. А щотижня у Руді діяли великі базари, то тут торгували різними спеціями, прянощами і приправами.
.
І власне, саме у час 17 століття в Україну із Франції і Балкан, де вирощували багато слив, почав завозитись чорнослив. Його додавали в м’ясні та овочеві страви і вважали відомим засобом від стресу і депресії.
.
Отже, інгредієнти Гетьманського борщу:
-бульйон з домашньої чи з дикої птиці, або копчених реберець, або грибний бульйон;
– капуста, квасоля, морква;
– буряк: половину варимо, а половину тушкуємо + пару крапель ябкового оцету
– буряк квашений + буряковий квас
– запражка із цибулі та ячмінного борошна, щоб борщ пізніше вийшов трохи густіший;
– сіль, фенхель, чебрець, кріп, петрушка та інші.
.
За оповідками дуже смакував той борщ, в який додавався замість копчених ребер чорнослив.
Дякуємо, дякуємо ЗСУ за отриману можливість, навіть у цей складний час, знаходити радість Різдва!
.
Дякуємо, хто єднався у коляді, молитві і борщі та у культурній спадщині, що міцно підпирає нашу непорушність,.
Дякуємо, ВСІМ ХТО допомагав, хто офірував на підтримку фестивалю.
ЄДНАЙМОСЬ та ТРИМАЙМО СТРІЙ УКРАЇНСТВА РАЗОМ
