Як на мене, то жовтень на ОПІЛЛЯ Стрийського району. пахне гарбузом. Жовтогарячий, запашний, солодкуватий — він споконвіків був символом достатку, добра і родинного тепла. У давнину, коли дрова тріщали в печі, господині клали до глиняного горщика шматочки гарбуза, поливали медом або молоком і залишали «дозрівати на жару». Так народжувалося «сонце в горщику» — страва, яка зігрівала серце в холодні дні..
А ще гарбуз запікали і подавали дітям як ласощі, а іноді й як оберіг — бо вірили, що він несе силу землі та тепло дому..
А я сьогодні запекла у брайтурі гарбуз із спеціями. І на цей раз взяла не глиняний горщик, а скляний посуд, щоб кожен клаптик гарбуза пломенів промінням сонця та дарував затишок і спокій, якого нам так нині бракує в Україні..
Товариство, ця проста страва — це направду, сонце в горщику, яке зігріває душу, наповнює хату родинним теплом і вірою,що після темної ночі зійде вільне українське сонце! Адже у кожному гарбузі, запеченому в печі, живе історія — про любов до рідного краю, вдячність землі й світло,яке ми несемо далі..
Любімо своє, смакуймо своє і тримаємо стрій українства разом, бо лише так переможемо!.
