Пам’ятник українському письменнику і вченому І. Я. Франку
(1856-1916 рр.)
пам’ятка монументального мистецтва – Львівська обл., Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Б. Хмельницького
Історична довідка
Іван Якович Франко – геніальний поет, прозаїк, драматург , перекладач, а також критик та історик літератури, публіцист, етнограф, фольклорист.
Достовірних даних про перебування Івана Франка в м. Ходорів немає.
Однак, згадку про перебування Каменяра в Ходорові можна знайти у книзі «Іван Франко у спогадах сучасників», у якій міститься спогад Марії Білецької – сестри Ольги Білецької, що була близькою приятелькою Івана Франка. На той час Ольга Білецька вчителювала у с. Добрівляни (тепер Жидачівського району Львівської області). Ймовірно Іван Франко гостюючи у Ольги Білецької, міг відвідати м. Ходорів.
ь
Дослідник творчості Каменяра Роман Горак, опираючись на враження Великого Каменяра від містечка (щоправда ці враження були доволі гнітючими) припускає, що Іван Франко міг перебувати у Ходорові, зокрема у церкві Косми і Дам’яна.
Про опосередковані зв’язки Каменяра з м. Ходорів пише Філарет Колесса в збірці «Улюблені пісні Івана Франка», яка вийшла друком у 1885 році. Зокрема, стверджує, що текст пісні «Ой, світи місяченьку» Іван Франко записав від Карла Скаміна (з Ходорова), з яким разом перебував у Львівській тюрмі в 1877 році.
Ще одна нитка, пов’язана з Франком, веде на вулицю 600-ліття Ходорова (колись називали Новою, а потім Пушкіна). У невеличкому чепурному будиночку жила раніше сім’я Романа Кулинича (швагра місцевого інженера Поташнина). Дружина Романа Кулинича – Францішка – доводилася рідною сестрою невістки Івана Франка (дружини Тараса Франка). Міцні родинні та дружні доброзичливі стосунки підтримувалися ретельно обома сімействами впродовж багатьох років. Ірина Медвецька (з роду Климковичів) згадує, що Тарас Франко навіть танцював у Народному домі.
28 грудня 1913 року в Ходорові в Народному домі відбулася прем’єра вистави Івана Франка «Учитель». У залі був повний аншлаг, навіть майдан перед Народним домом був заповнений вщерть. Після свята філія товариства «Просвіта» вирішила послати до ювіляра делегацію. 11 січня 1914 р. вітаючи поета, делегація вручила йому вінки, серед них – терновий, з білими трояндами. Із спогадів вчительки Северини Кабаровської (учасниці делегації) дізнаємося, що серед багатьох дарчих вінків, що переповнювали хату письменника, найближче припав до вподоби терновий вінок від жінок Ходорівщини з китицею білих рож і червоними стрічками, на яких яснів золотий напис: «Мужикові за народну ідею». На згадку про цей незабутній день Франко подарував ходорівчанам свою ювілейну збірку віршів «Із літ моєї молодості». Він сказав: «Візьміть це на спомин. Ці вірші ще з ясних днів мого життя, з хвилин – білих рож». Цей цікавий епізод відображено в творі Северини Кабарівської «Хвилина в хаті генія».
Ходорівчани, як і десятки років тому, шанують Івана Франка. 18 вересня 2005 року урочисто було відкрито пам’ятник українському Каменяреві у м. Ходорів, на площі біля залізничного вокзалу.
