Красів (Красівська сільська рада, КОАТУУ: 4623084801, ЄДРПОУ: 34522382) Тростянецька громада
Населення Красів: 433 осіб, (Загальне населення: Красівська сільська рада: 825 осіб)
У підпорядкуванні: село Поляна (392 чол)
Адреса: 81611, Львівська обл., Стрийський (Миколаївський) р-н, с. Красів, вул. Шевченка, буд. 21
Географія
.
Поблизу села проходить автошлях міжнародного значення Київ — Чоп. Красів розташований у широкій долині понад річкою Зуброю. До села прилягає ще кілька хуторів — Сущин, Варшава та Мідяки. Зі сходу, від лісів, до Красова тече Бобрівка. Назва струмка свідчить про те, що колись у цій заболоченій місцині траплялися бобри.
Символіка
.
У синьому полі двоє скошених золотих граблів, руків’ями додолу, над ними — золота чаша, обабіч та внизу — по срібній квітці вишні з золотим осердям. Граблі були на печатках Райхенбаха у XIX столітті, чаша символізує місцевий храм Святої Параскеви, а три квітки вишні вказують на переселення частини мешканців з с. Вишенька.
Історія
.
Історія Красова сягає углиб століть. На території сільради археологи розкопали курган, який походить з кінця 3 — початку 2 тисячоліття до нашої ери (епоха міді та бронзи). У ньому знайдено древнє поховання, кам’яну сокиру та кулясті керамічні глечики.
.
Часи Речі Посполитої
.
Перша письмова згадка про село датована 1443 роком. Тоді воно вже належало до королівських володінь Владислава III. Він надавав Красів у користування для шляхти за вірну службу.
У каменоломнях Красова добували камінь для будівництва всіх визначних будівель Львова XV—XVII століть. Здавна село перебувало на волоському праві, тобто панщини не відробляло, проте платило грошові та натуральні податки.
У 1614 році село перейшло у власність миколаївського війта Івана Терлецького. Відтоді селяни займалися розбудовою молодого містечка. На початку XVII століття село постраждало від татарських набігів та у 1618–1620 роках красівці обробляли лише 20 гектарів з усієї своєї землі.
У 1626 році татари частково поруйнували Красів.
.
Австрійська епоха та початок XX століття
.
Після захоплення Галичини Австрією у 1772 році в Красові засновано німецьку колонію Райхенбах.
У Красові знайдено поклади піску. Також збудовано промислову піч, де протягом багатьох років випалювали вапно. Вона збереглася до сьогодні — з кам’яним фундаментом, чотирма отворами для відбору готового вапна й конвеєрною лінією, через яку завантажували руду.
Наприкінці XIX століття сільським дяком був Петро Самбірський, а священиком до 1901 року о. Євген Шухевич (родич Романа Шухевича). У Красові провів дитинство і юність відомий львівський адвокат, січовий стрілець — Степан Шухевич, син о. Євгена.
.
Друга Польща
.
Після окупації Галичини поляками, за Другої Речі Посполитої, Красів став центром сільської ґміни львівського повіту і водночас львівського воєводства. У сільській школі запроваджено викладання польською мовою. Українська залишилась як один із предметів.
Після приходу радянської влади, протягом грудня 1939 — лютого 1940 років, німецьке населення колонії Райхенбах, як і інших німецьких колоній із західноукраїнських земель через сепаратні домовленості між урядами Німеччини та СРСР, були змушені повернутися на свою історичну Батьківщину.
.
Радянські часи
.
У липні 1944 року у село ввійшли радянські війська. Близько п’ятдесяти красівців забрали на фронт. Після війни колишня колонія Райхенбах та хутір Варшава увійшли до складу Красівської сільради як її села, але з новими назвами — Благоводівка і Смереки.
.
За незалежності України
.
1992 року в Красові побувала фольклорист Оксана Кузьменко й записала з наспіву селянина Миколи Самборського (1915 року народження) особливий варіант пісні «Човник хитається» на слова і музику Романа Купчинського.
Поблизу села є кілька приватних рекреаційних об’єктів з можливістю водного відпочинку на озерах і штучних водоймах. На північній околиці Красова в урочищі Бобрівки збудований найбільший в Україні тюбінговий парк
В селі Бродки є Народний дім, де на базі якого планується зробити Етнографічно-краєзнавчий простір “Відлуння Тростянецької землі” Тростянецької громади Стрийського району на базі НД с.Бродки
