Кулінарні традиції кожного народу — це більше, ніж просто страви. Це величезний етнокультурний пласт, який своїм корінням сягає неймовірної глибини, тих витоків, де поряд із піснями та обрядами, особливостями одягу і мови формувався генетичний код нації.
.
Наша кухня є нашим голосом, гордістю й виразником культури і цінностей, уявлення про смак, свіжість і красу страв є наслідком багатовікового досвіду, усталених у локальних громадах норм.
Цілком логічно й закономірно, що є кулінарні шедеври, які стали візитівками націй, частиною світової історії .А території Жидачівського краю наповнені світовою історією, але про це мало хто знає. Нажаль у Українському, Європейському та світовому масштабі про нас практично не знають..
Тож, 13 серпня 2023 року на ІІІ-ому історичному форумі для молоді #Гідні_нащадки_гетьмана_Івана_Виговського», з нагоди відзначення 400-ої річниці отримання статусу міста і Магдебурзького права (містечка) с. Руда (1623р.) та Міжнародного дня молоді у рамках краєзнавчо – просвітницького проекту #Край_ЖИДАЧІВСЬКИЙ: історія, сьогодення, майбутнє» ми говорили не лише про ВИГОВСЬКОГО, а й про ВИЗНАЧНИХ ОСІБ СВІТОВОГО МАСШТАБУ, уродженців жидачівської землі.Яскравості смаку і кольору нашому форуму додали «БурАчки Рея» «Rea buraczana». Так, так саме того представника роду Реїв, що з Журавно над Дністром, саме польського письменника, поета, політика, музиканта, кухаря – Миколая Рея, якого називають «батьком польської літератури» .«#БурАчки_Рея» є справжнім символом переплетення гастрономічної спадщини різних народів на Галицьких землях і, мабуть, одним із тих рецептів, що майже не змінилися з часів епохи Відродження. І щоб краще зрозуміти стиль і характер гастрономічних традицій краю голова ГО « Центр Просвітництва Ініціативи Підприємництва ім.Миколая Рея польської громади Львівщини» Centrum Edukacji Inicjatyw Przedsiębiorczości im.Mikołaja Reja Tatiana Bojko приготувала цвікли за рецептом польського поета та релігійного полеміста епохи Відродження Миколая Рея.В своєму творі Żywot człowieka poczciwego (Життя порядної людини) Миколай Рей записав рецепт готування цвіклів (а це 1567 рік!!!):Nuż też ćwikiełki w piec namiotawszy, a dobrze przypiekszy, nadobnie ochędożyć, w talerzyki nakrajać, także w faseczkę ułożyć, chrzanikiem co najdrobniej ukrażawszy przetrząsać, bo będzie długo trwała, także koprem włoskim troszkę przetłukłszy przetrzęsać, a octem pokrapiać, a solą też trochę przesalać, tedy to jest jak osobny przysmak, ani twoje limunie, bo i rosołek barzo smaczny, i sama pani ćwikła, bo już będzie i barzo smaczna i barzo nadobnie pachnęła.
.
Переклад: добре спекти бурячки, почистити від шкірки, накраяти кружальцями, вкласти в бочівку, пересипуючи якнайдрібніше натертим хроном, додати товченого волоського кропу (фенхелю), скропити оцетом і посолити.Виглядає на те, що цвікли в епоху Відродження різали плястерками і «підмариновували» хроном, оцетом і сіллю, з насінням фенхелю.І смакували вони, що тоді, що нині. Це й не дивно, адже хрін — це одна із традиційних спецій жидачівського краю, а бурячок — просто любов.Смакуючи «Rea buraczana» розумієш, що гастрономічна спадщина Жидачівського регіону є частиною спільної спадщини не лише України і Польщі, а й людства в цілому, потужним засобом зближення етнічних груп, народів і утвердження їх культурної самобутності.І в них у тих звичайних бурячках, мов у дзеркалі, можна побачити як відображення минулого, так і тенденції сьогоднішнього дня. А сьогоднішній день,то єдність тилу і фронту та уповання на переможний мир..
ДЯКУЙМО БОГУ і ЗСУ та ТРИМАЙМО СТРІЙ РАЗОМ
