Корнель Макушинський є одним з найпопулярніших польських письменників міжвоєнного двадцятиліття. Він був автором «книг, що посміхаються» як для дорослих, так і для дітей, для яких характерним є особливе почуття гумору, сердечність та безмежний оптимізм. Йому першому вдалося впровадити гумор та жарти у свої твори на такому рівні, щоб вони стали відмінною рисою його літературної діяльності.
.
Народився Корнель Макушинський 8 січня 1884 року в Стрию у родині Юлії з Огоновських та полковника австрійського війська Едварда Макушинського. У нього було шестеро братів та сестер. У 1898-1903 роках навчався у IV Гімназії ім. Яна Длугоша у Львові. Пізніше вивчав полоністику та романістику в Університеті Яна Казимира. У 1908-1910 роках поглиблював романську філологію у Сорбонні.
.
Письменник дебютував у 1908 році й протягом 40 років видав кількадесят книжок. Це в основному романи, але в його доробку не бракує також зокрема віршів та оповідань. Крім того, писав гуморески й фейлетони. Однак найпопулярнішими залишаються його твори для дітей та молоді, серед яких «Про тих двох, що вкрали місяць», «Панночка з мокрою головою», «Скандал через Басю», «Диявол з сьомого класу» чи «Шаленства панни Єви».
До 1918 року жив у Києві. Працював там літературним керівником Польського театру Станіслави Висоцької та обіймав посаду голови місцевого Товариства літераторів і журналістів. Тоді повстали його перші романи. Після закінчення війни письменник разом з дружиною, з якою познайомився в студентські роки, переїхав до Варшави, де розпочав співпрацю з виданнями «Речі Посполита», «Варшав’янка», а пізніше з «Варшавським кур’єром».
.
Під час облоги Варшави у 1939 році німецька бомба вцілила у кам’яницю, де жив Макушинський. Письменник дивом врятувався, однак втратив усі рукописи та творчі збірки. Окупацію пережив у Варшаві. Співпрацював з повстанською пресою. Після капітуляції варшавського повстання добрався до Кракова, після чого в листопаді 1944 оселився у Закопаному. Після 1945 року Корнель Макушинський підпав під заборону публікування та піддавався залякуванням. Найімовірніше це виникало з прийняття письменника у 1937 році до Польської академії літератури.
У творчості Корнеля Макушинського особливу роль відігравали віршовані розповіді, призначені наймолодшим дітям. Найбільш відомою та популярною публікацією стали видані у 1933 році «Пригоди козлика Матолка», які до сьогодні тішаться зацікавленням, але й любов’ю молодих читачів. Його твори перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, зокрема у Львові. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим – виховні якості його творів. На основі його творів знято немало фільмів та телесеріалів.
В 1935 році відзначений Золотим Академічним Лавром – польською нагородою за літературні заслуги.
.
Корнель Макушинський помер 31 липня 1953 року. Його поховано на Цвинтарі заслужених у Закопаному. У цьому теж місті, у давньому помешканні письменника, знаходиться його музей. З 1994 року надається Літературна нагорода ім. Корнеля Макушинського.
.
У притворі стрийського костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам’ятна таблиця Корнелю Макушинському.
У нашому місті Стрию діє Культурно-просвітницький центр ім. Корнеля Макушинського польської громади м. Стрия. У 2009 році під патронатом Генерального Консула Республіки Польща у Львові Гжегоша Опалінського та міського голови Романа Шрамов’ята відбулися урочистості присвячені 125-ї річниці від дня народження, обговорено питання відкриття пам’ятника.
А 18 жовтня 2014 року відкрито пам’ятну дошку на честь Корнелія Макушинського. На стелі біля На стелі біля будинку Центру викарбовано портрет Корнеля Макушинського, його дату народження та смерті. А також українською та польською мовами слова Казімєжа Вєжинського: «Корнелю Макушинському за сердечність та теплоту його творчості» й декілька картинок із книжки «Про Цапка Матолка»
Стрийська письменниця Теодора Савчинська-Латик у 2013 році переклала українською мовою казку «Пригода цапка Матолка», за що нагороджена «Орденом Усмішки».
