Сьогодні, 29 червня саме той день, який нас УКРІПЛЮЄ В ДУСІ ПЕРЕМОГИ, бо саме 27–29 червня (7–9 липня за новим стилем) 1659 р. під селом Соснівка, біля переправи через однойменну річку, за 12 км на південний захід від Конотопа, відбулась ВИРІШАЛЬНА БИТВА об’єднаного українсько-татарського війська під проводом гетьмана Івана Виговського з окупаційною московською ордою. Того гетьмана Івана Виговського, родина якого понад сто років мала маєтності на території с.Руда Гніздичівська ОТГ Стрийського району.
В історичній пам’яті Українського люду, як УКРАЇНСЬКА ЗОРЯ ясніє і нині, з глибин історії крізь морок облуди й занепаду звитяжний дух волі – животворний дух нашої традиції, який спрямовує кожного з нас на ГЕРОЇЧНИЙ СПРОТИВ та НЕЗЛАМНІСТЬ у цій повномасштабній війні.
В умовах цієї нової реальності постає розуміння, що ідея генерування ПЕРЕМОЖНИХ БИТВ України – це саме та бронь і саме та зброя, яка тримає непорушною стіною кожного з нас.
Тож нині, кожному з нас ВАРТО нагадати про взірцеву битву Українців під Конотопом за свою волю. Переможна Конотопська битва стала потужним виявом волі українського національного духу в українсько-руській війні 1658–1659 рр.
Гетьман Іван Виговський, як визначний стратег, який планував усі переможні битви за гетьманування Б. Хмельницького, добре спланував і цю військову операцію, командуючи об’єднаними силами козацької піхоти й татарської кінноти, що були чи не найкращими у Європі.
Конотопська битва виходить за межі двосторонніх українсько-руських відносин і закорінена в цивілізаційному протистоянні Європейський світ–Московська русня. Як тоді жертовний тягар ліг на Українців, зокрема Сіверців, так і досі ми віддаємо життя на розпутті того протистояння, приневолені й безтямні.
Героїчна оборона Конотопа увійшла в історію, як одна з найбільших битв Європи XVII століття. В ній українська армія гетьмана Івана Виговського разом з кримським татарами перемогла московське військо князя О.Трубецького.
Московити втратили близько 10 тисяч пораненими і вбитими. Героїчна оборона міста скувала сили противника і дала можливість І.Виговському зібрати війська і підготуватися до вирішальної битви. 28-29 червня (8-9 липня) 1659 року поблизу Конотопа в запеклому бою московська армія була розгромлена. Московити втратили 30 тисяч вбитими та 5 тисяч полоненими. Рештки московської армії відступили з боями до м.Путивль. Звістка про перемогу над царським військом облетіла всю Європу.
ВІРИМО, що і нині агресора буде розгромлено, недобитки окупантів виб’ємо з України і настане ПЕРЕМОЖНИЙ МИР, а за ним і відбудова УКРАЇНИ.
Сьогодні ми всі чітко зрозуміли, що НАСТАВ ЧАС ДІЯТИ та формувати і утверджувати історико-культурну спадщину : інтелектуала, дипломата, воїна, абсолютного європейця, який здійснив сміливу спробу вирватися з-під жорсткої опіки москви – гетьмана Івана Виговського.
Древня Жидачівська земля, що на території Стрийського району розгортає сувій історії дивовижного краю гетьмана Івана Виговського.
Тож, пізнаваймо і генеруймо своє та спацеруймо впевнено і гордо своєю землею та об’єктами культурної спадщини, які є свідченням потужної нашої спадщини світового рівня :
колишня вотчина гетьмана Виговського у селі Руда Гніздичівської громади існує і донині (зараз тут сільська школа). Проте, дана споруда походить уже з пізніших часів, з 19 ст.
віковий дуб, який росте у західній частині родового маєтку родини Виговських.
.
Поруч музею гетьмана Івана Виговського знаходиться і неймовірної краси Кохавинський Монастир — монастир святого Герарда, в якому знаходиться КОХАВИНСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ.