ЗАБУТЕ РЕМЕСЛО – «ДРОТАР»

Дротар – забута професія. Однак свого часу була дуже популярна. Дротареві давали скріпити тріснутий глиняний посуд. Він його обплітав у так звану сітку. Також дротар виготовляв клітки для тварин, пастки для гризунів, сита і черпаки.
.
🟠Крім виготовлення нових виробів дротарі займалися і ремонтом.
🟠Повсюдне поширення керамічного та глиняного посуду породжувало попит на майстрів, які зуміли б зміцнити та відремонтувати такий посуд. Обережні господині не викидали тріснутий глечик або розбитий дзбан, а ретельно збирали все до найменшого черепочка і чекали коли на дорозі з’явиться дротар з мотком дроту в руках і весело прокричить: «Каструлі, миски з дроту плести?»
🟠Дротарі були веселої вдачі й під час своєї роботи веселили домівників різними примовками, байками, співом, а деякі навіть ворожили господині на розбитому горщику. А в сільській місцевості, до будинку, де ночував дротар, увечері сходилися односельці, щоб почути щось цікаве. Адже дротар, ходячи від села до села, знав усе, чого не могли знати прості люди.
🟠Дротарі не тільки ремонтували посуд, а і розказували новини – що, де, коли трапилось, адже у кожному селі ділились з ними, як столом, так і інформацією. Де хто пішов у засвіти, який урожай, ціни на зерно, на мед, на борошно, хто як справляється з тлею, кого заміж зібрали, а де файна дівчина підросла – усе про все знали дротарі – тому і чекали на них радо на кожному обійсті. Ось такі собі репортери з дротами ходили колись українськими дорогами.
🟠Минуло зовсім небагато часу з тієї пори, коли кожна родина ретельно зберігала речі, якими користувалася в побуті. У кожному українському селі були люди, які ткали на ткацьких верстатах, шили одяг, оздоблювали його вишивкою, ліпили горщики, займались теслярством, ковальством тощо.
🟠Речі коштували немалих коштів, тому затримувались у господарстві якомога довше. Цікаві горщики, горнятка, ніби обплетені дротом, можна побачити у музеях, не виняток і етнографічний музей “Верховина” ДНЗ “Вище професійне училище №8 м.Стрия” , директор Віталій Никифорів. Це саме той музей, де у рамках Профорієнтаційно-просвітницький проект MozhlyvostiUA з актуалізації культурної спадщини ми проводили оцифрування музейних експонатів.
.
🖍️Додам, що профорієнтаційно – просвітницький проєкт з актуалізації культурної спадщини #MozhlyvostiUA скерований на:
👉переосмислення культурної спадщини, посилення людського потенціалу у сфері збереження і промоції культурної спадщини Стрийщини і в цілому України;
👉 використання ресурсу культурної спадщини для розвитку і зміцнення сучасної української ідентичності та європейського цивілізаційного вибору України; покращення профорієнтаційних компетенцій учнів і студентів, організаційного потенціалу;
👉використання ресурсу культурної спадщини для забезпечення створення безбар’єрного простору та підтримки ментального здоров’я ;
👉сфокусованість громадської активності по створенню інклюзивного середовища;
👉охорона і ревіталізація культурної спадщини Стрийського району;
👉посилення ролі громадських організацій у формуванні місцевого і всеукраїнського середовища збереження культурних ландшафтів та їхнього розмаїття;
👉реалізація інноваційних проектів з охорони та актуальної інтерпретації культурної спадщини;
👉перспектива співпраці та підтримки студентів за спеціальністю агентів з організації туризму;
👉організацію промоції об’єктів культурної спадщини, як туристичних магнітів краю;
👉 участь у європейських проектах та грантах.
.
🖍️ПАРТНЕРИ ПРОЕКТУ:
👉викладачі та студенти спеціальності: «Агент з організації туризму. Адміністратор» ДНЗ “#Вище_професійне_училище_8 м.Стрия” , директор #Віталій_Никифорів.
👉ГО « Центр Просвітництва Ініціативи Підприємництва ім.Миколая Рея польської громади Львівщини директор Tatiana Bojko .
👉ТІЦ СТРИЙ директор Oleksandr Sikora
👉некомерційна платформа стійкості та згуртованості ПЛЯЦ “5G”
👉центр #ЄВРОПЕЇСТИКИ, що утворений на базі музею-заповідника гетьмана України Івана Виговського с.Руда, філія Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
.
🟠Отож, у музеї #8училища можна оглянути міцно обплетені дротом тріснуті глиняні горщики та горнята. Така посудина заповнювалась молоком і через декілька днів тріщинки, як не було, але дроти залишались назавжди.
🟠Цікаво, що ремесло – дротарі шановані були не лише в Україні, а й у всіх європейських країнах, а ось у словацькому місті Турзовці, що у гірському масиві Словацько-Моравських Карпат знаходиться ЄДИНИЙ у світі пам’ятник людям-дротарям, які подорожували з мішурою та дротом по всьому світу. Пам’ятник відкрито в 1998 році до 400-річчя заснування Турзовки. Бронзова статуя зображує дротаря з помічником, учня – вогнепальника. Дротар “в повній комплектації”. На спині у нього дерев’яний навіс з листовим металом, дротом, шипами, а на плечі накинута шкіряна сумка для особистих речей. На плечах накинута блузка, на голові капелюх, у руці дерев’яна палиця. Помічник також має балдахін, капелюх і тримає зав’язаний вузол у правій руці. У нижній частині пам’ятника влучний напис – «В ім’я дідів Мікулаша Окуляра та Яна Штерки, а також інших тубільців, що мандрували світом за хлібом». Ще є маленька ящірка біля ніг майстра та баночки. Статуя розміщена на круглому цоколі з кубів. Автор скульптури, Мірослав Ціпар також походить з околиць Турзовки .
.
‼️ ЄДНАЙМОСЬ у відновлені забутих ремесл та ТРИМАЙМО СТРІЙ УКРАЇНСТВА РАЗОМ‼️