Пам’ятка історії, охоронний № 1486-М Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Бортники, Військовий цвинтар І світової війни 0,5 км на південь від крайніх будинків та 1,5 км від центру села, при дорозі до с. Голешів
У 1918 році на західноукраїнських землях утворилася держава – Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Почалася українсько-польська війна (1918-1919 р.р.). У кінці травня 1919 року польські війська підійшли до Ходорова, де в бою було вбито січового стрільця Української Галицької Армії (УГА) Іллю Чопика. Ходорівчани захоронили стрільця з усіма почестями в окремій могилі на кладовищі біля заводу «Поліграфмаш». На могилі встановили хрест з табличкою.
Відгриміла українсько-польська війна. Західна Україна опинилася під Польщею. У 1920 році світова Ліга націй зобов’язала уряд Польщі упорядкувати військові кладовища Першої світової війни. Ходорівські урядовці прийняли рішення – убитих вояків, захоронених на ходорівській території, викопати, перевезти і захоронити на військовому кладовищі села Бортники, що було виконано. Труну Іллі Чопика перевезли до Бортник і упорядкували на військовому кладовищі, на місці, де був захоронений німецький офіцер. У 1924 році батьки Іллі Чопика встановили на його могилі пам’ятну кам’яну просторову фігуру з портретним зображенням сина на мармуровій плиті.
На Бортниківському військовому кладовищі упокоїлось понад 5000 загиблих в бою 5 червня 1915 року вояків: близько 3000 російських і 2000 німецько-австрійських. їх розділили на дві частини: у лівій – могили російських воїнів, у правій – німецьких. Спереду могил німців, в одинарній могилі захоронили німецького офіцера. У грудні 1915 року його жінка приїхала до Бортник і забрала тіло чоловіка у Німеччину. Те кладовище було на обліку в «Лізі націй», від якої Бортниківська сільська управа одержувала відповідну платню за утримання кладовища у належному стані. Бортниківські громадяни щорічно, у червні з процесією і священиком приходили на кладовище, де відбувалися Богослужіння за упокій душ загиблих. Так тривало до Другої світової війни. У перші роки більшовицької окупації (1945-50 р.р.) новоспечені 14-15 річні бортниківські комсомольці, підпояні секретарем комсомольської організації Ходорівського району, повалили у селі усі пам’ятні хрести, могилу Іллі Чопика зруйнували, а його портрет розстріляли. До 1989 року кладовище було занедбаним. У 1988-90 роках група жінок і створений осередок Народного Руху України (голова осередку – Левко Дзендровський) впорядкували могилу Січового Стрільця Іллі Чопика і навели порядок на кладовищі. Відновили традицію у червні з процесією і релігійним обрядами приходити і молитися на військовому кладовищі.
