У Євгена Коновальця творця і командира найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, засновника Української військової організації, голови Організації українських націоналістів, є слова, які мов писані із сьогодення:
.
«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії». Лише маленька корекція – «у великій війні». Так у нинішньому часі ми, або творимо перемогу, а відтак і Україну, або…
.
І поки наші доблесні ЗСУ жертовно стоять на захисті країни , ми у тилу маємо творити дух незламності і тримати стрій українства, бо все інше то «мискоборство».
І сьогодні, 21 серпня, напередодні Дня незалежності ми проєктом культурної дипломатії «#СОЛЕДАР_і_СКОЛЕ_НЕЗЛАМНІ_МІСТА_УКРАЇНИ» гартувались благотворним, вольним світлом свій дух. Ми у церкві Святого великомученика Пантелеймона (Св. Параскевії) – пам’ятці архітектури національного значення дякували БОГУ і ЗСУ за життя, вклонялися памʼяті убієнних Героїв біля муралу Євгена Конавальця та стели Пієти Героям.
Ми спацерували містом, що пульсує древньою історією, споглядали на шляхетські вілли Сколього та палац Гредлів у місті Сколе, який є пам’яткою архітектури місцевого значення. Милувались неповторною красою Карпат на перевалі «Тухольські ворота» рекреаційної відпочинкової зони «Колодка».
.
Дякуючи Тетяна Зінкевич ми вслухалися у шепіт вітру, який гомонів про мудрого, чесного, сильного духом 90-літнього патріота рідної землі, який підтримує вогонь на «Ясній поляні» Захара Беркута, про сивочолі княжі подвиги, про давню Стрілецьку славу, про національно- визвольні рухи.
І у Історико-краєзнавчий музей “Сколівщина” презентували виставку «#Соледар_Сіль_Війна» та каталог із світлинами виставки «Соледар Сіль Війна», яка присвячена історії Соледара, містечка, яке зазнало руйнувань після приходу «руського міра», а також подвигу українських захисників, які боронять країну на Донеччині. На виставці зібрано понад півсотні світлин фотографа Олександра Пархоменка Olexander Parkhomenko та пресофіцера 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ Ірини Рибакової із унікального українського міста на Донеччині – Соледар. Воно невеличке, проте має надзвичайно велику природничу й історико-культурну спадщину. За більш ніж рік запеклих боїв сьогодні Соледар практично знищено. Із січня 2023 року місто під російською окупацією.
.
Дякуємо Oleksandr Movchan та Игорь Затулло за презентацію виставки, яка посилила враження про силу моци того клаптику землі, який оспіваний у пісні «Смерекова хата», слова Миколи Бакай:
Як прийду до неї, коліном припаду,
Грудочку землі своєї до вуст прикладу.
Лише тут під час презентації була не грудочка землі, а кристалики солі із Соледару…. які ніжно цілувала та трепетно вдихала жінка родом із донецького краю.
Дякуємо всім за нинішній день та запрошуємо до музею на виставку.