Сьогодні, 10 липня 2024 у Історико-краєзнавчий музей “Сколівщина”, директор Тетяна Зінкевич відбулась зустріч із Oleksandr Movchan заступником генерального директора Донецький обласний краєзнавчий музей головним зберігачем фондів Донецького обласного краєзнавчого музею Игорь Затулло директор ТІЦ СТРИЙ Oleksandr Sikora
.
Під час спілкування та знайомства із музеєм обговорили питання співпраці та проведення спільної #ВИСТАВКИ_Соледар_Сіль_Війна, що присвячена історії ##Соледара, містечка, яке зазнало руйнувань після приходу «руського міра», а також подвигу українських захисників, які боронять країну на Донеччині.Фотовиставка «Соледар. Сіль. Війна» із міста Соледар фотографа Олександра Пархоменка та пресофіцерки 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ Ірина Рибакової.Уперше виставку «Соледар. Сіль. Війна» показали у французькому місті #Ажен на річницю широкомасштабного вторгнення 24 лютого. В Україні виставка експонувалася у #Покровську на Донеччині, у #Києві , #Дрогобичі, у Руді на Історичний форум для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського», Львові і інших містах України.Виставка «#СоледарСільВійна присвячена історії Соледара, містечка, яке зазнало руйнувань після приходу «руського міра», а також подвигу українських захисників, які боронять країну на Донеччині.На виставці зібрано понад півсотні світлин фотографа #Олександра_Пархоменка та пресофіцера 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ Ірини Рибакової із унікального українського міста на Донеччині – Соледар. Воно невеличке, проте має надзвичайно велику природничу й історико-культурну спадщину.За час запеклих боїв сьогодні #Соледар практично знищено. Із січня 2023 року місто під російською окупацією.Отож, історія про одне й те ж саме місто, зафіксоване з різницею у 30 років. На світлинах зображено переважно виробничі потужності підприємства ДП “Артемсіль” , підземелля соляних шахт і процес видобутку «білого золота»..
Першу частину виставки присвячено мирному Соледару і це все зафіксувано на фотографіях Olexander Parkhomenko всі потужності підприємства «#Артемсіль» на Донеччині в 90-х, підземелля соляних шахт, процес видобутку солі, макросвітлини кристалів солі..
У другій частині виставки – світлини Ірини Рибакової з уже зруйнованого війною міста: майстерні портрети українських військовиків – оборонців Соледара, артилерійські залпи під час бою, зруйновані росіянами будинки, безпритульні тварини, які залишилися у місті. Чимало світлин Ірина Рибакова знімала в перервах між «прильотами», коли можна було хоч ненадовго вийти з укриття..
Зараз нема міста Соледар…. але буде можливість відвідати музей на Сколівщині і переглянути світлини тоді ще мирного міста та людей, які героїчно захищали і захищають нашу землю.
Думаю, що ми всі під час повномасштабної війни відчули і зрозуміли, що культурна спадщина культура — це справжній другий фронт, а культурна спадщина, то бронь нашої НЕЗЛАМНОСТІ . Більше того, хочу сказати, що культура була нашим першим фронтом останні 300 років. Власне, наш північний сусід веде дуже агресивну політику саме на культурній ниві і всі виклики, які ми пережили за 300 років, були спрямовані на переривання історичної пам’яті, яка передавалася від покоління до покоління..
Тому у кожного з нас має бути чітке переконання, що лише ТРИМАЮЧИ СТРІЙ УКРАЇНСТВА – МИ ПЕРЕМОЖЕМО!
