Де знайти, той ресурс, ті чарівні “кнопочки”, які зможуть увімкнути “друге дихання”?
Навіть у цей страшний час не спішіть шукати ці «кнопочки» в інших країнах…просто їдьте на природу, в гори, в Карпати, ідіть до об’єктів культурної спадщини і шукайте свої точки опори та ідентичності.
.
І власне Славсько, то є та точка, яка росте у гори вражень, то є та “кнопочка”, яка дає “друге дихання”. Мальовниче селище Славсько – це неймовірні краєвиди і розташоване у долині, ніби в амфітеатрі у якому творилась історія з діда прадіда.
Навіть, якщо дощ, так, як нині, то все одно, гори вражень.
.
Вражень додасть і МУЗЕЙ ФАУНИ КАРПАТ, УКРАЇНИ, СВІТУ
в якому можна зустріти і фейсбучних друзів Оксана Єрик
Це направду, неймовірний музей, адже експозиція його складається з надзвичайно великої колекції, яка бере свій початок ще з 1977 року, а сьогодні поєднує тисячі екземплярів, зібраних у різних куточках світу.
Тут є не тільки комахи, метелики та жуки, а й опудала птахів і звірів, закам’янілі рештки тварин та рослин, тут є колекція мешканців дикої карпатської природи.
Шукаймо своє у себе на своїй землі, не захоплюймось чужою природою, чужими горами, чужою історією і чужою культурною спадщиною.
МАЄМО СВОЄ і лише усвідомлення самих себе, знання своєї історії, мови, традицій стане для нас точкою опори, точкою і ресурсом віднови.
.
Дуже мені до вподоби слова українського волонтера Роман Донік – Roman Donik :«Війни виграють ресурси. Взагалі воюють країни ресурсами. Люди – то ресурс. Патріотизм та жага до перемоги – то ресурс. Стійкість – то ресурс. Гроші – то ресурс. Зброя – то ресурс. Технології – то ресурс. Навченість – то ресурс. Допомога – то ресурс. Але все ж таки головний ресурс – це люди. І їх внутрішній ресурс. Бо ні зброя, ні гроші, ні технології без людей не працюють. Кожен з нас є ресурс. Хтось більший, хтось менший. Але кожен з нас носій цього ресурсу. Кожному з нас «відміряна» його частка. Та в кожного з нас ресурс свій за розміром та потужністю.»
ТОЖ, тримаймо стрій українства, дякуймо Богу і ЗСУ та шукаймо ресурс у своєму.