Йдеться про виготовлення облікових документацій, створення туристичних мап, інформаційних бюлетенів, сувенірної продукції.
.
Як зазначив очільник Стрийщини Богдан Янко, на території району числиться 514 пам’яток культури місцевого значення, 32 пам’ятки – національного значення і один об’єкт, що входить у список світової спадщини ЮНЕСКО, – Собор Пресвятої Богородиці у с. Матків. Аби окреслити чіткі кроки збереження та популяризації культурного спадку краю, Стрийська районна адміністрація організовує виїзні наради між громадами. Одна із таких робочих зустрічей відбулась у Ходорові 26 січня..
Питання, які обговорювали, стосувалися моніторингу стану збереження пам’яток Ходорівської громади, потенціалу культурної спадщини у сфері підвищення туристичної привабливості регіону, можливостей впровадження безбар’єрних рішень на території пам’яток.
.
“Ходорівщина багата на об’єкти культурної спадщини — за даними моніторингу нараховуємо 144. Найбільше — пам’яток історії, їх тут 65, і пам’яток архітектури — 51. Дві пам’ятки мають статус національного значення — це церква “Введення в храм Пресвятої Богородиці” у с. Вибранівка та її дзвіниця. Наразі місцева громада активно працює над виготовлення облікових документацій для своїх пам’яток. Тобто над тими документами, які містять достовірну інформацію про конкретну пам’ятку, дають можливість залучати кошти для її відновлення, сприяють правовому захисту. У 2023 році така документація розроблялася для п’яти пам’яток”, — розповідає директорка нашого департаменту Олена Василько (Olena Vasylko)..
В переліку об’єктів:
дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Борусів та її дзвіниця;дерев’яна церква Різдва Христового в с. Новосільці;церква Пресвятої Трійці у с. Дроховичі та її дзвіниця..
Також у межах зустрічі відбулася презентація нового номеру науково-популярного журналу “Наша спадщина”, присвяченого культурній спадщині, історії, охороні пам’яток історії та культури Ходорівської територіальної громади. А ще розколяда і оглядова екскурсія до церкви Святих Володимира й Ольги, яку спроєктував відомий львівський архітектор Олександр Матвіїв.
