МАТКІВ. Бойківський шедевр- безцінне надбання України, що внесене до списку ЮНЕСКО.

На території України є найбільше у світі дерев’яних церков, це понад 2500. Вони вражають своїми формами, досконалістю, різноманіттям, ідеальним поєднанням конструкції, функції і краси. Українські дерев’яні церкви зачаровують своєю гармонією та ідеально вписуються у ландшафтне середовище і можуть стати візитною карткою нашої країни.

.

У 2013 році 16 дерев’яних храмів карпатського регіону було занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО, 8 з них розташовані в Україні, а 8 у Польщі. Церкви на території Польщі також були збудовані українцями, але через історичні обставини зараз, вони розташовані в межах сусідньої держави.

В перелік Світової спадщини #ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства і внесення до списку #UNESCO надало українським шедеврам найвищий пам’яткоохоронний статус.

На території Козівська сільська рада Стрийського району у с. #Матків теж є видатна пам’ятка бойківської архітектури та монументального мистецтва і до пам’яток архітектури національного значення та включена у список світової спадщини ЮНЕСКО і є дещо молодша, ніж інші зі списку ЮНЕСКО в Україні – це Бойківська пірамідка, #церква_Собору_Пресвятої_Богородиці.

Про неї є чіткіші відомості: збудована вона у 1838 році. Відомо також майстрів, які її споруджували, – Іван Мельникович та Василь Іваникович. На головному західному порталі зберігся напис: «Tey swiatyni fundamenta», на лівому одвірку: «Zalozone dnia 21 czerw.», на правому: «Roku 1838».

У 1838 році храм у Маткові освятили на честь Собору Різдва Богородиці, церквою Святого Дмитра він став вже після поновлення богослужінь в часи незалежної України, а із 1949-го сорок років святиня стояла зачиненою – добре, що совєти взагалі її не знищили.

Отож, церква Святого Дмитра у Маткові – є одиним із кращих дерев’яних храмів України. Це архітектурний шедевр, який своїми численними заломами дуже нагадує китайські пагоди – здається ніби майстри, які звели цей храм, перед тим їздили у Китай на стажування, наприклад, до пагоди Диких гусей. А майстри-будівельники відомі – це Іван Мельникович та Василь Іванович – їхні імена доніс напис, який зберігся на одвірку південних дверей. Інший напис, на західному порталі, зроблений польською мовою, вказує на дату закладання церкви – 21 червня 1838 року.

Церква Святого Дмитра вважається найвищим щаблем бойківської архітектури. Бойки – це етнографічна українська група, яка ще й нині заселяє північні й південні схили Українських Карпат. Але, свого часу, частина бойків розселилася майже по всій Україні – прізвище Бойко, яким називали часто вихідців із Прикарпаття, є одним із найпоширеніших українських прізвищ. За поширеною версією бойки походять від кельтського племені бойїв, хоча і білі хорвати (це вже східнослов’янське плем’я) відіграли суттєву роль у формуванні етнічної групи. Але ні кельти, ні білі хорвати храмів, подібних до бойківського типу, не зводили, як не робили цього й інші етнічні українські й слов’янські групи. Бойківський тип дерев’яного храму більшість фахівців називає вершиною дерев’яної української архітектури, а храм у Маткові – кращий серед 70 бойківських храмів, що збереглися.

Первісно храм повністю був вкритий гонтом, нині на його стінах шалівка, а на маківках бляха. Звичайно, із гонтом, він виглядав колоритніше, але такі вже віяння часу – нині нерідко за ремонт беруться не кваліфіковані архітектори-реставратори, а представники церкви. Але навіть у шалівці, під бляхою цей храм чудовий, недаремно його включили у список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Поряд із церквою стоїть триярусна дзвіниця, яку звели вже у 1924 році звів майстер Михайло Веклич на замовлення священика Володимира Куновського. Нині церква Святого Дмитрія є греко-католицьким храмом.

.

Наша Україна має автентичну культуру. Проект «Автентична Україна» всебічно висвітлює українську культуру з різних сторін і цей проект є яскравим прикладом цифрових можливостей для збереження культурної спадщини.

Проєкт «#Автентична_Україна» дає ключ до розуміння української самобутності. Для мандрівників створено віртуальні тури об’єктами культурної спадщини, які виявилися не менш захопливими, ніж реальні подорожі. В таких мандрівках завдяки цифровим технологіям можна зайти до дерев’яної церкви Собору Пресвятої Богородиці у Маткові.

.

ДОВІДКА

У Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під назвою «Дерев’яні церкви Карпатського регіону в Польщі і Україні» (в офіційній назві латинкою записане українське слово tserkva) з українського боку увійшли:

.

– Ансамбль пам’ятки архітектури 1745 р. церкви Собору св. Архистратига Михайла в с. Ужку, Закарпатської області.

– Ансамбль пам’ятки архітектури 1813-1824 рр. церкви Вознесення Господнього (Струківської) в с. Ясіні, Закарпатської області.

– Ансамбль пам’ятки архітектури 1808 р. церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с. Нижньому Вербіжі, Івано-Франківської області.

– Ансамбль пам’ятки архітектури 1598 р. церкви Зіслання Святого Духа в м. Рогатині, Івано-Франківської області.

– Ансамбль пам’ятки архітектури 1670-1678 рр. церкви св. Юра в м. Дрогобичі, Львівської області.

– Пам’ятка архітектури 1720 р. церква Пресвятої Трійці в м. Жовкві, Львівської області.

– Ансамбль пам’ятки архітектури 1502-1600 рр. церкви Зіслання Святого Духа в с. Потеличі, Львівської області.

– Ансамбль пам’ятки архітектури 1838-1902 рр. церкви Собору Пресвятої Богородиці в с. Маткові, Львівської області.

.

Нині у переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО з України є культурні пам’ятки: собор святої Софії і пов’язані з ним монастирські будівлі і Києво-Печерська лавра в Києві (як один об’єкт), ансамбль історичного центру Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, а також транскордонні об’єкти, які охоплюють кілька країн: геодезична дуга Струве, дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України (культурні об’єкти) і букові праліси Карпат (України і Словаччини) і Німеччини (природний об’єкт).

Тримаймо стрій українства разом

.