Українська культура та історія сягає корінням у глибину віків. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам’ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. І велике щастя та честь зустріти ЛЮДИНУ, яка є частинкою неймовірної історії України і Польщі.
.
Сьогодні спільно із директором « Центр Просвітництва Ініціативи Підприємництва ім.Миколая Рея польської громади Львівщини» Centrum Edukacji Inicjatyw Przedsiębiorczości im.Mikołaja Reja Tatiana Bojko на території культурно-просвітницького центру ім. Корнелія Макушинського польської громади м.Стрия, KOC im.K.Makuszyńskiego мали історичну зустріч
із людиною – епохою, княгинею, найстаршою представницею роду князів Чарторийських, доктором біохімії #Барбарою_Чарторийською.
Барбара Чарторийська- пряма спадкоємиця князя Михайла Чорторийського і мешкає у Варшаві. Народилась вона у містечку Журавно Стрийського району Львівської області. Перед початком війни у 1939 р. її сім’я виїхала до Польщі. Там пані Барбара закінчила хімічний факультет Варшавського національного університету, 57 років пропрацювала біохіміком, науковим співробітником у медичному інституті.
Мали можливість намітити співпрацю у сфері збереження культурної спадщини із інклюзивно – промоційного альманаху #Край_що_під_крилом_журавля» , про кооперацію у партнерському профорієнтаційно – просвітницькому проекті з актуалізації культурної спадщини #MozhlyvostiUA та окреслили співдію у проекті інвентаризації цвинтарів національних меншинюПриємно те, що нащадки колишньої знаті люблять і поважають ті місця, що колись належали їм поправу, і час від часу відвідують землю своїх предків..
ДОВІДКА:Ще один шляхетний рід який безпосередньо пов’язаний з нашою землею – це князі Чорторийські, родове гніздо яких було у містечку Журавно на півдні Стрийського району Львівщини в міжріччі Дністра і Свічі. Палац Скшинських-Чорторийських (Журавно) — пам’ятка архітектури збудований наприкінці XVIII ст. Адамом Жебровським у стилі класицизму. Мав вигляд підкови із симетрично розташованими двома крилами. Старий палац згорів у 1904 році. Того ж року власник Журавного Антоній Скшинський в ста метрах від згорілого палацу збудував новий у стилі французького неоренесансу. У міжвоєнний період його перебудував останній власник Казимир Чарторийський, одружений з Геленою Скшинською. Оточує палац сад, де є цінні породи дерев і кущів, зокрема 300-літнє тюльпанове дерево.З іменем роду Чарторийських у Журавно пов’язано і каплицю-усипальницю, яку у 1847 році Жебровські збудували на цвинтарі, в якій було розміщено вівтар з образом Св. Текли. Пізніше опинилася у розпорядженні Чарторийських. З 1994 року там відправляють служби римо-католики.Чарторийські (Чорторийські) – князівський рід герба “Погоня”, що веде своє коріння від литовської правлячої династії Гедиміновичів. Родове гніздо, від якого утворилося прізвище, — містечко Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Рівненської області).Засновником династії був Костянтин Коріятович. Нащадки його онука князя Михайла Васильовича (помер між 1479 і 1489), в 1567 році започаткували на Волині дві гілки роду. До середини XVII ст. Клевань була центральним володінням молодшої гілки роду.Серед відомих представників роду Чарторийських: Миколай-Єжи (1603—61), член Сенату Речі Посполитої, волинський воєвода; його сини Флоріан-Казимир (1620—74), гнєзненський архієпископ і примас Речі Посполитої і Міхал-Єжи (1621—1692), волинський і брацлавський каштелян, брацлавський, волинський і сандомирський воєвода.Король Речі Посполитої (1764—1795) Станіслав-Август Понятовський теж мав коріння в роду Чарторийських.Тримаймо стрій європейських цінностей.
