В морозяний передріздвяний час, з чистим сумлінням, як полум’я свічки, як скатертина, як краплина сльози на щоці маленького полазника, який загубився серед заметених хурделицею стежин, що ведуть до осель, і нагадують плетиво ліній долі на долоні. Одна – лінія чи стежина Серця, інша – Розуму, а ще одна… а хіба це, зрештою, важливо, якими дорогами іти до мрії і скільки на це офірувати хвилин?
І на сьогоднішній #Духовно_мистецькій_академії «Сакральна велич світу в українських дерев’яних церквах та колядках» ми шли до МРІЇ, до усвідомлення можливості наближення до Небесного Царства, до райських воріт які для людства своєю кровною самопожертвою відчинив Ісус Христос.
Сьогодні, ми мимоволі ставали маленькими колядничками, і спрагло пили святу живильну водицю із правічного різдвяного джерела.
Сьогоднішня #духовно_мистецька_академія в рамках культурного проекту – #Kraft_СтуДІЯ_Вальори» . об’єднала воєдино і органи державного управління , і органи місцевої влади, і духівництво, і працівників культури, і освітян, і багатьох небайдужих містян.
Ми причащались духом українства через духовні розважання:
та презентації авторської виставки макетів церков з колекції дерев’яних храмів України Олег Сиротюк , викладача школи мистецтв с. Лисятичі.
Про символи українського Різдва розповідала Таїсія Гайдукевич –краєзнавець, вчитель-методист, громадська діячка, письменниця, художниця.
Про розмаїття різдвяних колядок і щедрівок, таких різних за мелодією та сюжетами розповіла Оля Калин разом Bel’canto MioІрина Кецик Марта Андрусів у пісні і коляді оповіли, як увесь християнський світ відзначає день приходу на світ Сина Божого. Різдво Богочоловіка, Дитяти від Духа Святого і Марії Діви, про ознаменування початку нового відліку людської історії, нового розуміння сенсу українського буття.
Дякуємо за молитовні крила, що піднімають нас в БЛАКИТЬ у кліпі «СВІТЛИЙ АНГЕЛЕ ГОСПОДНІЙ», який відзнятий у Кохавинський Монастир Аранжування: Тарас Дулиш Виконує: Соломія Синишин