Сьогодні, 5 вересня 2023 з нагоди відзначення Міжнародного дня благодійності та 70-ої річниці з дня смерті і 140-ої річниці з дня народження (яке відзначатимемо у 2024 році) #Корнелія_Макушинського на території культурно-просвітницького центру ім. Корнелія Макушинського польської громади м.Стрия, KOC im.K.Makuszyńskiego , директор Julia Bojko відбулась промоційна майстерка та практичне знайомство студентів ДНЗ “Вище професійне училище №8 м.Стрия” директор Віталій Никифорів спеціальність—агенти з організації туризму з об’єктами культурної спадщини та народними ремеслами польської громади м.Стрия.
Саме сьогодні, 5 вересня у всьому світі відзначають Міжнародний день благодійності, затверджений Генеральною Асамблеєю ООН 17 грудня 2012 року «з метою заохочення діалогу між людьми, що належать до різних цивілізацій, культур і релігій, а також солідарності зі знедоленими».
В Україні.
Цей день встановлено в Україні «…з метою утвердження принципів гуманізму і милосердя, сприяння розвитку благодійної діяльності та на підтримку ініціативи громадських організацій…» згідно з Указом Президента України «Про День благодійництва» від 13 грудня 2007 р. № 1220/2007.
У Європі.
Офіційний «Міжнародний день благодійності» був затверджений дещо пізніше, 17 грудня 2012 року на 58-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що відображено у відповідній резолюції № 67/105 і відзначається 5 вересня.
Метою відзначення є привернення уваги до проблем людей, пов’язаних гуманітарними кризами, а в нашій країні ще й з війною.
Цим днем ООН нагадує про важливість благодійності та волонтерської діяльності. Пропозицію організувати таке свято зробила Угорщина.
І саме 5 вересня, бо це день пам’яті Мати Терези—місіонерки Римо-католицької церкви, яка відома своїм подвижництвом у справах доброчинності, одна із засновниць і настоятельок Ордену милосердя, лауреатка Нобелівської премії миру 1979 року «за допомогу стражденному людству».
Питання благодійності в Україні стало ще більш актуальним із початком російської агресії. Війна об’єднала українців задля спільної мети – перемоги над ворогом.
Сьогодні в часи воєнного стану благочинність – один із тилів, що забезпечує боротьбу проти ворога й наближає спільну Перемогу України.
Ще одним тилом є збереження української культурної спадщини європейського і світового рівня.
І саме українська спадщина і європейська культурна спадщина – це наша зброя, яка не потребує дозволів, це великий скарб, який ніколи не зміліє і є наріжним каменем нашої НЕЗЛАМНОСТІ!
Тішить, що у сфері збереження та популяризації історико-культурної спадщини працюють, як державні органи так і громадські організації. Тішить, що сьогодні спільними діями презентуємо цікаву інформацію про туристичні локації історичної культурної спадщини української і польської громади древнього міста Стрий.
Знаємо, що історія наша має жити, дихати і говоримо про відтворюватись у проекті культурної дипломатії «ЛЕГЕНДАРНІ ІМЕНА ПОЛЬЩІ і УКРАЇНИ».
Сьогодні кожен з нас має можливість не лише заглибитися у виміри історії, культури і духовності, а й вшанувати пам’ять про визначного уродженця Стрия—Корнелія Макушинського, видатного польського письменника, публіциста, друга дітей, автора багатьох книжок, зокрема: «Безгрішні літа», «Листи зі Львова» i «Краківські легеди».
Творчість Макушинського знайшла велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.
Ще однією неймовірною книгою Макушинського є двомовне (польсько-українське) видання «Пригоди Цапка Матолка» переклад, якої зробила стрийська письменниця, кавалер «Ордену Усмішки» Теодора Латик-Савчинська Teodora Savchynska-Latyk
Дякуємо голові ТІЦ СТРИЙOleksandr Sikora за чітку і конструктивну розмову у сфері історико-культурної спадщини і туристичних локацій мвста.
Перед Україною та українським суспільством стоїть завдання не лише перемогти у війні, а й розбудові демократичної, правової і конкурентоздатної держави на принципах спільної спадщини європейських народів. І це завдання сьогодні стоїть перед нинішніми студентами і ВПУ №8.
ДОВІДКА:
Народився 8 січня 1884 року у Стрию, молоді роки провів у Львові. Там закінчив гімназію і навчався на філософському факультеті університету ім. Яна Казимира.
До І світової війни працював завідувачем літературної частини Міського театру у Львові.
Під час І світової війни Макушинського вивезли вглиб Росії. За нього поручилися приятелі і Макушинський повернувся із заслання на батьківщину. Декілька місяців працював у Міському театрі, після чого назавжди покинув Львів .
До 1918 року Макушинський жив у Києві, де працював завлітом Польського театру Станіслави Висоцької, а також виконував обов’язки голови місцевого Товариства літераторів і журналістів. Його перші повісті були написані за часів київського періоду.
1918 року Макушинський оселився у Варшаві. У часи німецької окупації і Варшавського повстання Макушинський жив у Варшаві. Після перебування в таборі у Прушкові його вивезли до Опочна. Звідтам виїхав до Закопаного, де жив з 1945 року.
Помер 31 липня 1953 року. Похований у Закопаному. У місті створено Музей Корнеля Макушинського.
Сам Макушинський говорив про себе, що народився він на найкоротшій вулиці в Стрию, з двома будинками, а поряд протікала річка. Ймовірно – це нинішня вулиця Млинарська. Шкільний приятель письменника Казімєж Вєжинський писав: «Поняття смерті і Макушинський – це є різні речі. Смерть не пасує до Макушинського. Мрію, що коли-небудь стоятиму в Стрию перед пам’ятником Корнелію, де буде написано: «Kornelowi Makuszynskiemu za serdecznosc i cieplo jego piora».
І культурно-просвітницький центр ім. Корнелія Макушинського польської громади Стрия втілив цю мрію в життя і встановив на своїй території мармурову таблицю із викарбуваним портретом Корнелія Макушинського.
Пізнаваймо і генеруймо своє та впевнено тримаймо стрій українства! ТА ДЯКУЄМО ЗА ТРИМАННЯ СТРОЮ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ!